Маневицький човен – моноксил

Про місце

У серпні 2015 року в руслі Стиру, між селами Старосілля та Копилля, місцеві мешканці виявили великий дерев’яний човен-довбанку. Перші оцінки давали йому близько 500 років.

Втім, радіовуглецевий аналіз, проведений у лабораторії Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України, показав значно давніше походження — 1223–1256 роки. Це XIII століття, період активного розвитку водних шляхів Русі.

Човен, видовбаний з цільного стовбура дерева (моноксил), має довжину 12,2 метра і винятковий рівень збереженості. За сукупністю віку, масштабу та стану він є одним із небагатьох і найбільш збережених об’єктів підводної археології такого рівня не лише в Україні, а й у Європі.

На корпусі моноксила зафіксовано шість парних врізів, що свідчать про його з’єднання з іншим корпусом. Саме це дозволяє науковцям припускати, що знахідка була частиною катамаранної або платформної системи, ймовірно пов’язаної з використанням течії — наприклад, у наплавних млинах.

Сьогодні моноксил експонується в окремому залі Маневицького краєзнавчого музею. Фактично це музей одного експоната, де матеріальна спадщина поєднується з науковими дослідженнями та освітньою діяльністю.